Молодь Марківщини: знайти себе за сотні кілометрів від рідного дому, але серцем лишитися там
Знайомтеся. Марківчанка Юлія Лічман, художниця та вже протягом чотирьох років вимушеної релокації викладачка КЗПО «Дитячий мистецький центр «ЛІДЕР» в Дніпрі.
Її фаховий старт – здобута в Луганському національному університеті імені Тараса Шевченка спеціальність «Дизайн. (Графічний дизайн)» та п’ятирічний викладацький досвід в Школі мистецтв у рідній Марківці на Луганщині.
А потім окупація. Юля кілька місяців жила надією: все повернеться, їй не доведеться приймати важкого рішення. Втім, вже 18 липня 2022 року вирушила до Дніпра.
І знов старт. В місцевому центрі зайнятості запропонували влитися до команди «ЛІДЕРа». Марківчанку оточили допитливі, спраглі до малювання діти віком від шести до 14 років. Юля ожила в милому серцю середовищі.
На її сторінці у фейсбуці з’явився пролог: «Малюю емоції, а не просто картини ...Вчу малювати – легко й глибоко. Серцем – на Луганщині». Знайомо, чи не так?
Роботи майстрині лишилися разом із серцем – вдома. З безмежної любові до творчості народилися нові.
Землячка бере участь в різних активностях. Ось деякі з них:
- виставка «Покоління війни. Третій рік» – м. Київ, ХІ Міжнародний художній фестиваль;
- МАЛЮЙ.UA;
- міський соціальний конкурс реклами «Крик», номінація «Ілюстрація»(2023р.).
В травні поточного року міським головою Дніпра Борисом Філатовим Юлії Лічман призначено іменну стипендію видатного українського дослідника, археолога, підприємця й мецената Олександра Поля.
Також долучається до сучасних ініціатив. Приміром, до заходу в парку Глоби «Розмалюй казку», де розписувала паркові скульптури. Обов’язково – до зборів на потреби Сил оборони.
...Якось, пропрацьовуючи свій ментальний стан з психологинею, Юля подумки опинилася у власній кімнаті вдома. Емоції прорвалися рясними сльозами. Порятунок від туги за домівкою знов і знов знаходить в творчості.
На її полотнах оживають характерні риси Марківщини – пшеничні ниви, поля соняшника, сивий від ковили степ. Й ті, що дісталися дівчині з пам’яттю поколінь. Як ось старезний дерев’яний млин, котрий колись був у кожному селі нашої громади.
Картина з ним вивела Юлію на третє місце у відкритому конкурсі мініатюр серед педагогів декоративно-ужиткового та образотворчого мистецтва закладів позашкільної освіти в Полтаві.
Нелегка вона, молодість воєнного часу. Але саме в ній народжується глибоке усвідомлення цінності життя. Молоде покоління українців знаходить сили навчатися, працювати, волонтерити, тримати культурний фронт та вірити в майбутнє.
Пишаємося нашою молоддю!
#молодьЛуганщини
#молодьдіє
#МолодьМарківщиниНашаГордість
