Марківщина туристична
Марківська територіальна громада
Історія Марківської громади нерозривно пов'язана з історією селища Марківка. Виникнення Марківки відноситься до кінця ХVІІ початку ХVІІІ століття. В 1703 році переселенці із Чернігівщини і Полтавщини заснували поселення, яке невдовзі назвали Марківкою. Значну частину жителів слободи складали ремісники і селяни.
На теперішній час до складу Марківської ТГ входить 1 селище міського типу та 33 села: селище міського типу Марківка, села Деркулове, Бондарівка, Курячівка, Нова Україна, Кризьке, Сичівка, Лісна Поляна, Марківське, Скородна, Тишківка, Крупчанське, Фартуківка, Сичанське, Бондарне, Лобасове, Караван-Солодкий, Виноградне, Крейдяне, Городище, Гераськівка, Рудівка, Тернівка, Кабичівка, Веселе, Липове, Просяне, Розсохувате, Лимарівка, Красне Поле, Височинівка, Каськівка, Гераськівське, Первомайське.
Найбільш віддаленими від центру громади населеними пунктами є:
с. Виноградне – 27,5 км., с. Липове – 32 км., с. Городище –32 км. Середня віддаленість населених пунктів від центру громади – 18 км.
Територія громади у географічному відношенні розташована у межах Високого Задінців’я, який є продовженням Середньо-Руської височини. Центр громади Марківка розташована у верхів’ях річки Деркул – притоці Сіверського Дінця.
На півдні та південному сході громада межує з Біловодською територіальною громадою та Старобільською громадою, на заході з Новопсковською громадою, на півночі та північному сході – з Воронезькою областю Росії. Громада має спільний кордон з Російською Федерацією (довжина кордону 36 км).
На території громади бере початок і протікає річка Деркул довжиною 35,2 км., знаходяться 52 водних об'єкти.
3 обласним центром Сєверодонецьк селище зв’язане автомобільними дорогами (124 км.): Марківка – Біловодськ – Новоайдар – Сєверодоннецьк і Марківка – Старобільськ – Сєверодонецьк. Територію громади перетинають автошляхи місцевого значення: Т1314 (КПП «Просяне» – Марківка – Широкий), Старобільськ – Мілове.
Довжина автошляхів загальнодержавного значення, що проходять по території громади складає – 90 км., місцевого значення – 230,2 км. Протяжність комунальних доріг в населених пунктах Марківської ТГ становить 143,4 км із них 95,2 км – з твердим покриттям, 48,2 км – ґрунтові дороги.
Марківська територіальна громада утворена 25 липня 2019 року. Основне природне багатство – родючі чорноземи, які займають близько 60% території. Більше 9% території громади – це ліси.
На Марківщині існують джерела мінеральних вод біля с. Лісна Поляна, з яких вода виводиться на поверхню із кам’яновугільних відкладень, з глибини 656 м. Є Марківське родовище вохр і тугоплавких глин (ділянка Східна), що розташоване за 4 км на схід від адміністративного центру громади – селища Марківка. Надра громади також багаті на поклади вапняку, піщанику, суглинку. На території знаходяться два об’єкти природно-заповідного фонду: заказник місцевого значення «Гераськівський» та комплексна пам’ятка природи місцевого значення «Ліснополянська»; розташовані 52 водних об’єкти в тому числі три водосховища об’ємом більше 1 млн. м3.
Підприємницький потенціал громади обмежується малим та середнім.
Мережу закладів дошкільної освіти Марківщини складають 5 функціонуючих закладів; загальної середньої освіти – 12 фактично діючих. До низки закладів освіти також належить Марківський професійний аграрний ліцей.
Мережа клубних закладів культури складається із 20 сільських будинків культури, сільських клубів та селищного будинку культури; є Марківська публічна бібліотека, історичний музей, школа мистецтв.
Марківська громада має власний бренд, маркетингову стратегію, офіційну символіку (герб, прапор та гімн) а також основні локації орієнтовного туристичного маршруту, що перебуває в стадії розробки.
Адже Марківщина з любов’ю відкривається кожному, хто з любов’ю до неї завітає!
