Соціальний захист громадян у зв’язку з нещасним випадком на виробництві
Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області інформує, що страхуванню від нещасного випадку на виробництві підлягають особи, які працюють на умовах трудового договору (контракту), цивільно-правового договору на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від їхньої форми власності та господарювання, а також фізичні особи та особи, які забезпечують себе роботою самостійно, і громадяни-суб’єкти підприємницької діяльності.
Це право гарантується Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі – Закон № 1105), який визначив правову основу, економічний механізм та організаційну структуру загальнообов’язкового державного соціального страхування громадян від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
Відповідно до статті 1 Закону № 1105 страховим випадком за цим видом соціального страхування є нещасний випадок на виробництві або професійне захворювання (у тому числі встановлене чи виявлене в період, коли потерпілий не перебував у трудових відносинах з підприємством, на якому він захворів), що спричинили застрахованій особі професійно зумовлену фізичну чи психічну травму; нещасний випадок або професійне захворювання, яке сталося внаслідок порушення застрахованими особами нормативних актів про охорону праці.
У разі настання страхового випадку Фонд соціального страхування України своєчасно та в повному обсязі відшкодовує шкоду, заподіяну працівникові внаслідок ушкодження його здоров’я або в разі його смерті, виплачуючи йому або особам, які мають на це право:
1) страхову виплату втраченого заробітку (або відповідної його частини) (далі – щомісячна страхова виплата);
2) страхову виплату в установлених випадках одноразову допомогу потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого);
3) страхову виплату дитині, яка народилася з інвалідністю внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності;
4) страхові витрати на медичну та соціальну допомогу.
Підставою для оплати потерпілому страхових виплат, витрат на медичну допомогу, проведення медичної, професійної та соціальної реабілітації є акт розслідування нещасного випадку або акт розслідування професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
Одноразова допомога та щомісячна страхова виплата потерпілому призначаються при встановленні медико-соціальною експертною комісією (далі – МСЕК) стійкої втрати професійної працездатності.
Розмір щомісячної страхової виплати встановлюється відповідно до ступеня втрати професійної працездатності та середньомісячного заробітку, що потерпілий мав до ушкодження здоров’я. При цьому максимальний розмір щомісячної страхової виплати не повинен перевищувати 10 розмірів прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб на дату настання права на страхову виплату. Мінімальний розмір призначеної щомісячної страхової виплати потерпілому у перерахунку на 100 відсотків втрати професійної працездатності не може бути меншим за прожитковий мінімум, встановлений для працездатних осіб, на дату настання права на страхову виплату.
Середньомісячний заробіток для обчислення розміру страхових виплат потерпілому та особам, які мають на це право, визначається згідно з пунктами 9, 10, 11, 12, 13, 14 статті 42 Закону № 1105 та Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 № 1266 (із змінами).
Одноразова страхова виплата визначається відповідно до ступеня втрати професійної працездатності, виходячи з 17 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на день настання права потерпілого на страхову виплату.
Якщо комісією з розслідування нещасного випадку з’ясовано, що ушкодження здоров’я настало не лише з вини роботодавця, а й внаслідок порушення потерпілим нормативних актів про охорону праці, розмір одноразової допомоги зменшується на підставі висновку цієї комісії, проте не більш як на 50 відсотків.
Допомога по тимчасовій непрацездатності, пов’язана з нещасним випадком на виробництві або професійним захворюванням, призначається та виплачується страхувальником за місцем роботи потерпілого, де стався страховий випадок, у розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (оподаткованого доходу). Виплата допомоги по тимчасовій непрацездатності за перші п’ять днів тимчасової непрацездатності потерпілого проводиться за рахунок коштів страхувальника, а починаючи з шостого дня непрацездатності – за рахунок коштів Фонду соціального страхування України. Підставою для оплати є виданий в установленому порядку листок непрацездатності та наявність акта розслідування нещасного випадку, пов’язаного з виробництвом, або акта розслідування хронічного професійного захворювання (отруєння) за встановленими формами.
У разі смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку на виробництві його сім’ї виплачується одноразова допомога, що дорівнює 100 розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом на день настання права на страхову виплату для працездатних осіб, та одноразова допомога кожній особі, яка перебувала на його утриманні, а також на його дитину, яка народилася протягом не більш як десятимісячного строку після смерті потерпілого, у сумі, що дорівнює 20 розмірам прожиткового мінімуму, встановленого законом на день настання права на страхову виплату для працездатних осіб.
При проведенні виплат на медичну та соціальну допомогу Фондом соціального страхування України фінансується додаткове харчування, придбання ліків, спеціальний медичний, постійний сторонній догляд, побутове обслуговування, протезування, медична реабілітація, санаторно-курортне лікування, придбання спеціальних засобів пересування тощо, якщо потребу в них визначено висновками МСЕК та індивідуальною програмою реабілітації особи з інвалідністю (у разі її складення).
У разі смерті потерпілого від нещасного випадку або професійного захворювання Фонд відшкодовує вартість поховання потерпілого та пов’язаних з цим ритуальних послуг відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11.07.2001 № 826 «Про затвердження Порядку проведення витрат на поховання у разі смерті пoтepпiлoгo від нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання».
За 9 місяців 2020 року Біловодським відділенням управління здійснено страхових виплат потерпілим та членам їх сімей на відшкодування шкоди, завданої внаслідок нещасного випадку на виробництві, в сумі 104 млн 69 тис. грн, що на 1,13 млн грн більше порівняно з аналогічним періодом минулого року.
