A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Марківська громада
Луганська область, Старобільський район

Закон про українську розвідку

Дата: 21.12.2020 13:33
Кількість переглядів: 69

24 жовтня набрав чинності Закон України «Про розвідку» № 912-ІХ від 17.09.2020 р., який визначає правові та організаційні засади функціонування розвідки, правовий статус і соціальні гарантії співробітників розвідувальних органів України та осіб, залучених до виконання розвідувальних завдань, а також порядок здійснення контролю за цей сферою.

Законом вводиться новий інститут «розвідувальне співтовариство» (далі РС). Якщо розвідорганами згідно закону сьогодні є Служба зовнішньої розвідки України, розвідувальний орган Міністерства оборони України та розвідувальний орган Державної прикордонної служби, то суб’єктами РС є також координаційний орган з питань розвідки, а також Служба безпеки України. До речі, СБУ, що фігурувала у законопроекті як ще один із розвідорганів, пізніше була виключена з цього списку. Її сучасний статус члена РС залишає за оперативними підрозділами Центрального управління СБУ, що здійснюють контррозвідувальну діяльність, можливість проводити розвідувальні заходи з метою отримання інформації в інтересах контррозвідки.

Функція загального керівництва розвідувальними органами закріплена за президентом. Останній, зокрема, призначає на посаду та звільняє їх безпосередніх керівників. Закон розмежовує повноваження і сфери відповідальності розвідувальних органів із зосередженням їх зусиль на пріоритетних напрямках забезпечення національної безпеки, виключає дублювання завдань і функцій та водночас забезпечує комплексний підхід до виконання пріоритетних завдань розвідувальної діяльності у відповідних сферах. Крім того, з системи оперативно-розшукової діяльності виводиться механізм проведення розвідувальних заходів. До вступу в силу нового закону проведення розвідувальних заходів, спрямованих на добування інформації, регулювалося Кримінальним процесуальним кодексом України та Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність». Таке регламентування специфіки розвідувальної діяльності некоректно вкладалося в рамки антикримінального законодавства і вимагало змін.

Серед основних завдань розвідорганів законом виділяються:

– добування, аналітичне опрацювання, оброблення і надання розвідувальної інформації її споживачам у встановленому цим законом порядку;

– проведення заходів зі сприяння реалізації національних інтересів України, забезпечення безпеки та участі у формуванні і реалізації державної політики у визначених законом сферах, посилення обороноздатності держави, економічного та науково-технічного розвитку;

– виявлення та протидія зовнішнім загрозам національній безпеці України, у тому числі у кіберпросторі;

– участь у забезпеченні безпеки закордонних дипломатичних установ України;

 – сприяння спеціально уповноваженому органу державної влади у сфері контррозвідувальної діяльності у здійсненні контррозвідувального забезпечення закордонних дипломатичних установ України, безпеки співробітників цих установ та членів їх сімей у державі перебування, відряджених за кордон громадян України, які обізнані у відомостях, що становлять державну таємницю, а також охороні державної таємниці в цих установах;

– участь у боротьбі з тероризмом, протидія розвідувально-підривній діяльності проти України, транснаціональній організованій злочинності та іншій злочинній діяльності, що становлять зовнішню загрозу національній безпеці України;

 – участь у заходах державного контролю за міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання, зокрема з метою запобігання та протидії розповсюдженню зброї масового знищення і засобів її доставки, незаконному обігу товарів військового призначення та подвійного використання;

 – забезпечення власної безпеки, співробітництво з компетентними органами іноземних держав, міжнародними організаціями.

З приводу підписання закону Президент України В. Зеленський зазначив «Слід пам’ятати, що питання розвідки є пріоритетом, а матеріали розвідників – основа для прийняття важливих державних рішень. Саме тому цей закон – не тільки нові можливості для розвідки, а й велика відповідальність для держави, яке вимагає значного посилення стратегічної і оперативної складових розвіддіяльності, вдосконалення аналітичної роботи та якості отриманої інформації».

«Вступ у силу Закону України “Про розвідку” є важливим кроком у реформуванні сектора безпеки і оборони України. Служба зовнішньої розвідки України доклала величезних зусиль для адаптації моделі діяльності розвідувального органу до нових умов, які склалися з урахуванням реалізації курсу нашої держави на інтеграцію в європейський та євроатлантичний простір. І саме прийнятий закон України став базовим законодавчим підґрунтям розвитку нової системи зовнішньої розвідки», – підкреслив голова СЗР В. Кондратюк.

Порівнюючи новий закон і попередній, М. Самусь каже, що новий документ одночасно і «революція», і «парадокс». «Парадоксально, але він не передбачає якихось великих змін в розвідорганах, проте допоможе ефективніше працювати, тому що у нас вже сформувалися потужні служби, які мали потребу в законодавчій базі. Реформа розвідорганів обігнала законодавче забезпечення, і цей закон “наздоганяє фактично зроблене розвідслужбами в рамках попереднього закону”«, – пояснює військовий експерт.

У новому законі дуже багато змін і тонких нюансів, на роз’яснення яких широкому загалу потрібні були б томи книг, вважає експерт з конкурентної розвідки, колишній заступник міністра інформполітики Д. Золотухін. Як приклад, він наводить РНБО і комітет із розвідки, що вводяться в правове поле як координатори розвіддіяльності, «що вже давно існувало на практиці, але не давало тих результатів, на які можна було б розраховувати при координації розвідданих і контррозвідувальної діяльності».

Реакція західних партнерів з цього приводу була одностайною. «Нещодавнє прийняття Закону “Про розвідку” створює правову базу для ефективного парламентського нагляду за розвідувальними органами і спецслужбами України. Це – важливий крок на шляху до забезпечення більшої підзвітності і прозорості в роботі цих відомств, що є наріжним каменем громадянського і демократичного врядування цим сектором, а також відповідає європейським і євроатлантичним нормам і принципам», – наголошується в повідомленні Консультативної місії Євросоюзу в Україні. У НАТО зазначили, що прийняття цього закону – важливий крок до більшої прозорості в роботі спецслужб. «Ефективний парламентський нагляд за розвідувальними органами є надзвичайно важливим для забезпечення їх підзвітності та сприяння демократичному управлінню», – йдеться на сторінці Посольстві США в Україні.

Якщо торкнутися ситуації з законами про розвідку у європейських сусідив, слід зазначити, що прийнятий у 2015 р. у Франції закон про розвідку залишає в компетенції французької розвідувальної спільноти завдання «безпосередньо розвідувальної» (зовнішня розвідка) і контррозвідувальної (внутрішня розвідка) спрямованості. У сфері контролю за діяльністю розвідорганів значна увага приділяється доступу до мережевих ресурсів. У Німеччині триває підготовка закону про заснування органу нагляду за діяльністю Федеральної служби розвідки (BND). До складу «контрольної ради» увійдуть чотири федеральних судді і два федеральних прокурори. У такий спосіб буде виконана постанова Федерального конституційного суду Німеччини, який вирішив, що чинний закон про BND порушує таємницю листування і свободу ЗМІ. Конституційний суд зобов’язав законодавців переглянути і обмежити повноваження розвідки до кінця 2021 р. До останнього часу у Фінляндії не було свого органу зовнішньої розвідки. Однак у березні 2019 р. парламент країни у другому читанні одноголосно ухвалив закони про військову і цивільну розвідки. Нові закони розширять повноваження Поліції безпеки і розвідувальних органів армії. Зокрема, органам цивільної і військової розвідки дається право вивчати особисту кореспонденцію громадян у разі виникнення загрози національній безпеці, навіть при відсутності підозр у скоєнні злочину. Для прийняття цих законів довелося внести зміни в Конституцію Фінляндії.

Підсумовуючи вищесказане, доцільно навести цитату з інтерв’ю голови комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки, народного депутата О. Завітневича, який зазначив: «закон не ідеальний, але це великий крок вперед. Питання розвідки є пріоритетом, саме тому даний закон – це не тільки нові можливості для розвідки, а й велика відповідальність для держави, яке потребує значного посилення стратегічної і оперативної складових розвіддіяльності, удосконалення аналітичної роботи та якості отриманої інформації» (Статтю підготовлено з використанням інформації таких джерел: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/912-20#Text, https://news.rbc.ua/rus/politics/zakon-razvedke-vstupil-silu-1603444825.html, https://interfax.com.ua/news/political/697518.html, https://zn.ua/internal/zakon-o-razvedke-eto-novaja-stranitsa-v-istorii-natsionalnoj-bezopasnosti-nashej-strany.html, https://www.liga.net/politics/articles/spetsslujby-ukrainy-chto-izmenit-novyy-zakon-o-razvedke-pyat-glavnyh-faktov).

 

І. Мищак, д-р іст. наук, професор


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування