УКРАЇНА У ФОКУСІ ІНОЗЕМНИХ ЗМІ (1–31 жовтня 2020 р.)

Моніторинг інформаційного поля за темою «Україна у фокусі іноземних ЗМІ» за період з 1 по 31 жовтня 2020 р. дозволив виявити та проаналізувати 1349 публікацій. Загальна кількість відібраних для аналізу матеріалів за даний період складає 719 публікацій, опублікованих російськими ЗМІ та 630 – західними ЗМІ, що у відсотковому відношенні становить 53,3 % та 46,7 % відповідно. Слід зауважити, що до загальної кількість публікацій ввійшло досить багато перепостів одних і тих ж самих статей, однак з різними назвами, та з посиланнями на ресурс, звідки скопійована інформація. Найбільшу кількість перепостів виявлено у інфопросторі російських ЗМІ. Можемо висловити припущення, що така технологія створення «інформаційного шуму» є проявом гібридної війни Росії як проти України, так і проти країн Заходу.

 

Діаграма 1. Співвідношення кількості публікацій за країнами світу

 

Аналіз інформаційного поля продемонстрував, що найбільш обговорюваними темами у досліджуваний період, стали питання пов’язані з поширенням коронавірусної інфекції на території України: статистика захворюваності та рівень смертності, методи боротьби та карантинні заходи. Дискусії щодо вакцинації громадян України, також знайшли своє відображення у публікаціях зарубіжних ЗМІ. Зокрема, обговорювали заяву В. Зеленського щодо української «унікальної» вакцини від COVID-19, яка пройшла успішне випробування на людях: Ze?enski zapowiada ukrai?sk? szczepionk?. «Jest wyj?tkowa» (Зеленський анонсує українську вакцину. «Вона унікальна»). Як і в попередні досліджувані періоди, дану проблему, в основному, висвітлювали західні медіа.

Передвиборча риторика та, безпосередньо, вибори до місцевих рад України, які відбулися 25 жовтня 2020 р. займали суттєву частину інформаційного поля зарубіжних ЗМІ, в основному російського медіа простору. Здебільшого у публікаціях, акцентовано увагу на самій підготовці до виборів та попередніх результатах голосування. Слід зазначити, що зарубіжні журналісти досить часто подавали інформацію, що стосувалася програшу на місцевих виборах провладної партії «Слуга народу». Однак, зауважимо, що журналісти дану поразку приписували безпосередньо президенту В. Зеленському, який виступив обличчям партії. Проведені 25 жовтня 2020 р. місцеві вибори в Україні послужили вотумом недовіри правлячій партії Президента В. Зеленського «Слуга народу», вважає автор статті Ukrainian local elections: Zelenskyy fairytale is over (Місцеві вибори в Україні: казка Зеленського закінчена) опублікованій на сторінках Atlantic Council. На думку автора статті, можна зробити чотири основні висновки місцевих виборів в Україні. По-перше, діючі мери виглядають переможцями практично скрізь, незалежно від того, вважаються вони корумпованими чи ні. По-друге, участь у виборах була дуже низькою, за оцінками, явка склала всього 37 %. По-третє, всі національні партії одержали вотум недовіри з боку українського електорату. Четвертий ключовий висновок полягає в тому, що українська демократія залишається живою. У будь-якому випадку ці результати місцевих виборів, схоже, підтвердили, що Україна більше не має основи для діючої парламентської більшості. Всесвітньовідоме видання Bloomberg надрукувало статтю Ukrainian Leader’s Party Flops in Local Elections in Big Cities (Партія українського лідера провалилася на місцевих виборах у великих містах) присвячену попереднім результатам українських виборів. На сторінках видання La Croix також опубліковано статтю En Ukraine, des élections locales aux airs de revanche pour la vieille garde (В Україні місцеві вибори виглядають як помста старій гвардії), що вийшла 25.10.2020 р., «Российская газета» пропонувала публікацію Зе-зрада від 26.10.2020 р. Видання «Коммерсант» 26.10.2020 р. оприлюднило статтю Украина избрала других слуг (Україна обрала інших слуг), де окрім попередніх результатів виборів, наголосила на провалі партії Президента В. Зеленського «Слуга народу». Deutsche Welle, одна з найуспішніших ЗМІ у світі, уважно спостерігала за виборами в Україні та оперативно оновлювала інформацію, про що свідчить велика кількість відібраних публікацій: «Місцеві вибори: у Харкові, Львові, Дніпрі і Одесі лідирують чинні мери – екзитпол«, «Місцеві вибори: переможці й переможені«, «Місцеві вибори в Україні: поразка партії Зеленського та тріумф чинних мерів опублікованій«, та ін. Докладніше у статті Na Ukrainie odzyskuj? wp?ywy si?y prorosyjskie i ludzie obalonego przez Majdan prezydenta Janukowycza (В Україні проросійські сили та вигнаний Майданом президент Янукович відновлюють свій вплив) опублікованій на сторінках Wyborcza.pl:Swiat від 27.10.2020 р.

 Опитування громадян анонсоване та ініційоване Президентом України В. Зеленським можна виділити як окрему проблему, яку висвітлювали зарубіжні ЗМІ. Загалом, більшість відібраних публікацій, що стосувалися опитування ­за змістом містили лише інформування про дану подію, але зустрічалися і аналітичні статті. Наприклад кореспондентка Bloomberg у статті Ukrainian Leader Stages Referendum Show in Late Appeal to Voters (Український лідер представив референдум в зверненні до виборців) припускала, що дане опитування проводиться за для того аби підняти рейтинги провладній партії та відволікти виборців від невиконаних обіцянок які артикулювали представники влади; водночас у статті Zelenskyy’s new poll could be a threat to local elections in Ukraine (Нове опитування Зеленського може загрожувати місцевим виборам в Україні) опублікованій на сторінках New EasternEeurope від 26.10.2020 р., автор висловлював занепокоєння щодо опитування та використання результатів у подальшій державній політиці.

Проблема неоголошеної війни РФ проти України залишається актуальною і часто обговорюваною як російськими, так і західними ЗМІ. У досліджуваний період, виявлено матеріали присвячені врегулюванню конфлікту на Сході України.

У аналітичній статті Russo-Ukrainian War: Time for Zelenskyy to turn from populism to pragmatism (Російсько-українська війна: час Зеленському перейти від популізму до прагматизму) Atlantic Council, зроблено висновки щодо дій В. Зеленського у деескалації конфлікту на Сході України.

Співпраця України з іншими країнами у різних сферах діяльності, часто висвітлювалася як російськими, так і західними медіа. Так, щотижневик для українців у світі «Міст» опублікував статтю «Енергоатом» і Westinghouse підписали угоду про постачання ядерного палива. Польські видання Wpolityce та Wgospodarce інформували про співпрацю PGNiG SA, найбільшої енергетичної компанії в Польщі, з Фондом державного майна України. Також, у ЗМІ обговорювали співпрацю України з Туреччиною у військовій сфері.

Українсько-російські взаємовідносини часто описували російські масмедіа. Аналізуючи дані повідомлення, можемо стверджувати, що у російському інфопросторі неодноразово наголошували на нормалізації зв’язків між країнами, а також про їх можливу співпрацю. Як правило, дані публікації пов’язували «перспективи» відновлення відносин країни агресора – РФ та України з лідерами українських політичних партій проросійського спрямування та українськими олігархами.

Проблеми ГТС України, а також дискусії стосовно подальшої долі «Північного потоку-2» висвітлювали здебільшого західні медіа. Так, у оглядовому періоді залишається актуальним питання санкції США проти компаній які беруть участь у реалізації проекту «Північний потік-2».

Суспільно-політичну ситуацію на окупованих територіях України та в анексованому Криму досить часто описували іноЗМІ. Дискусії щодо відновлення водопостачання в Крим та деокупації території залишаються актуальними та часто обговорюваними в інфопросторі зарубіжних медіа.

Соціально-економічні проблеми в Україні, в зазначений період, рідко ставали об’єктами висвітлення зарубіжних ЗМІ.

 

Діаграма 2. Загальна ієрархія тегів за тематичних груп

Діаграма 3. Розгалужена ієрархія найбільш згадуваних тегів, що мають свої підтеги

 

Інформація, подана іноземними ЗМІ та досліджена нами, має різний контекст (значення): передусім можна констатувати абсолютне переважання нейтрально забарвлених повідомлень, що містять головним чином констатацію фактів чи виклад думок; публікацій, які оцінені «негативно» виявлена суттєва кількість, а компліментарних суджень про Україну чи події в ній – зовсім мало. Відсутність оціночних суджень та коментарів експертів у публікаціях ЗМІ, з нашої точки зору, може свідчити про те, що Захід загалом дещо «охолов» щодо України та її проблем. Першопричиною цього є скорочення діалогу українських владних інститутів зі своїми західними партнерами. Більш детально картину контексту повідомлень можна побачити на діаграмах 4 та 5.

Діаграма 4. Контекст повідомлень

Діаграма 5 . Контекст повідомлень за країнами світу

 

Аналізовані публікації про Україну мають насамперед інформативну тональність; дуже часто у інфопросторі РФ прослідковується присутність української тематики практично «у фоновому режимі»; найчастіше інформація, що подається російськими ЗМІ була скопійована з українських новинних сайтів. Такі новинні повідомлення, що констатують факти і не несуть оціночних суджень російських коментаторів, представлені як «нейтральні». У західних інформресурсах часто використовуються публікації, які написані українськими політиками чи діячами для іноземної аудиторії.

 

 

Діаграма 6. Інтенції (мета публікації)

Діаграма 7. Соціальні інститути

Діаграма 8. Інтенція (мета) повідомлень за соціальними інститутами

Діаграма 9. Згадувані партії

 

Діаграма 10. Персоналії

Діаграма 11. Найбільш згадувані тематичні теги в російських та західних ЗМІ

 

Діаграма 12. Найбільш згадувані тематичні теги в російських та західних ЗМІ

Діаграма 13. Масштабовані показники тегів, що не мають високих значень

Ієрархія висвітлення проблеми за окремими питаннями – від найчастіше обговорюваних до маргінальних проаналізована за допомогою діаграм «Найбільш згадувані теги». Це дозволяє зробити висновки про специфіку висвітлення – педалювання чи замовчування тих чи інших тем. Крива Парето на цій же діаграмі відображає специфіку співвідношення кількості повідомлень за тематичними тегами та заповнення інформаційного простору: за точками зміни кривої можна прослідкувати, на яку тематику припадає більшість (80 %) повідомлень.

 

Діаграма 14. Найбільш топові тематичні теги, що формують 80 % інформаційного простору (діаграма Парето)

 

Діаграма 15. Динаміка найбільш топових тематичних тегів

 

Діаграма 16. Найбільш згадувані тематичні теги та їх підтеги в західних ЗМІ

 

Діаграма 17. Найбільш згадувані тематичні теги та їх підтеги в російських ЗМІ

Діаграма 18. Порівняння кількості повідомлень найбільш топових тематичних тегів за вересень–жовтень

 

Діаграма 19. Динаміка найбільш топових тематичних тегів за вересень–жовтень