Найчастіше – гірше? Соняшник і родючість грунту
Гарного багато не буває, інакше воно перестає бути хорошим.
Наслідки надмірного збільшення посівних площ соняшнику в Україні – наочний приклад дії цього закону. Дисбаланс в структурі посівних площ знижує врожайність через скорочення запасів вологи в кореневмісному шарі грунту, сприяє накопиченню інфекційного початку мікозних і бактеріальних захворювань, поширенню специфічних бур’янів (вовчок) і шкідників. В результаті врожайність соняшнику та інших культур падає, витрати зростають, доходи зменшуються. Проте зростання посівних площ соняшнику в Україні триває. У 1990 р культура вирощувалася на площі близько 1,6 млн га., у 2020 р соняшником було засіяно понад 6 млн га.
Соняшник як попередник часто звинувачують в те, що він виснажує грунт. Подібну картину багато хто пояснює тим, що соняшник “зжер весь азот”
Соняшник звинувачують у виснаженні грунту, тобто інтенсивному виносі поживних речовин. Зокрема, непомірним «апетитом» соняшнику пояснюють азотне голодування сходів озимих, висіяних з цього попередника.
Особливості використання соняшником елементів мінерального живлення дозволяють назвати його «скнарою», але не «ненажерою». За даними Кіровоградського інституту АПВ (О. Андрієнко, А. Андрієнко, І. Семеняка) значна частка отриманих рослинами макро- і мікроелементів накопичується на своєрідному «депозиті» – в рослинних рештках, ці елементи тимчасово недоступні для використання наступною культурою, але не залишають межі поля.
Для того щоб уникнути виснаження грунту, необхідно компенсувати винос елементів живлення, неминучий при відчуженні товарної частини врожаю. Тому при вирощуванні соняшнику необхідним є внесення мінеральних добрив, що забезпечує надходження №К, а також мезо- і мікроелементів (сірки, магнію, бору, цинку) в кількостях як мінімум відповідних виносу з товарною частиною врожаю.
Висновки
Особливості використання посівами соняшнику елементів мінерального живлення з грунту і мінеральних добрив не перешкоджають навіть беззмінному вирощування цієї культури при внесенні компенсаційних норм мінеральних добрив.
У Марківській громаді поширено вирощування олійних культур, серед яких найбільші площі займають соняшник. Вирощування соняшнику протягом останніх років залишається найбільш рентабельним видом діяльності аграрних підприємств.
У 2019 році площа до збирання соняшнику в усіх категоріях господарств громади становила 19,2 тис. гектар, що менше на 1,6 тис. гектар в порівнянні з 2018 роком., у 2020 році 20,6 тис. гектар, у 2021 році планувалося 18,3 тис. гектар, але з урахуванням загибелі озимої пшениці додатково соняшником буде пересіяно 3,5 тис. гектар. У продовж останніх років сільгосппідприємства не розширювали посівні площі соняшнику, а зростання врожайності домагалися за рахунок вдосконалення технологій вирощування, застосування високоврожайних гібридів, мінеральних добрив, засобів захисту рослин, тощо. Середня врожайность соняшнику за останні чотири роки становила 20,0 – 25,2 ц/га.
Станом на 23 квітня посіяно соняшнику 3320 гектар.
