Види відповідальності за порушення нормативно-правових актів з охорони праці.
Біловодське відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області інформує роботодавців, посадових осіб та найманих працівників про відповідальність, яка передбачена за порушення вимог законодавства з охорони праці.
Відповідно до вимог закону України «Про охорону праці» від 14.10.1992 № 2694-XII, роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці умови праці та забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці та несе безпосередню відповідальність за порушення вимог з охорони праці на підприємстві.
Статтею 44 Закону України «Про охорону праці» передбачено, що за порушення законів та інших нормативно-правових актів про охорону праці, створення перешкод у діяльності посадових осіб органів державного нагляду за охороною праці, а також представників профспілок, їх організацій та об'єднань винні особи притягаються до дисциплінарної, адміністративної, матеріальної, кримінальної відповідальності.
Дисциплінарна відповідальність регулюється Кодексом законів про працю (далі - КЗпП) і передбачає такі види покарання, як догана та звільнення, та полягає в накладенні дисциплінарних стягнень, передбачених трудовим законодавством за невиконання робітниками та службовцями своїх трудових і службових обов’язків, у тому числі й правил з охорони праці. До дисциплінарної відповідальності притягуються працівники за порушення законодавчих та нормативних актів з охорони праці, що призвели чи можуть призвести до тяжких наслідків.
Підставами для застосування дисциплінарного стягнення можуть бути: невиконання працівником своїх окремих посадових обов’язків; поява на роботі в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння; відмова від виконання законного розпорядження керівника підприємства (роботодавця); недотримання правил роботи на устаткуванні; зберігання сильнодіючих, отруйних або наркотичних речовин.
Матеріальна відповідальність покладається на працівників підприємств та встановлюється лише за пряму дійсну шкоду і за умови, коли така шкода заподіяна підприємству винними протиправними діями (бездіяльністю) працівника. Згідно зі статтею 130 КЗпП, працівники несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну підприємству (установі) через порушення покладених на них трудових обов’язків (в тому числі, і внаслідок порушення правил охорони праці).
Адміністративна відповідальність посадових осіб і працівників здійснюється відповідно до вимог статті 41 Кодексу України про адміністративні правопорушення (далі – КпАП) за:
- фактичний допуск працівника до роботи без оформлення трудового договору(контракту);
- порушення терміну проведення атестації робочих місць за умовами праці та порядку її проведення;
- порушення вимог законодавчих та інших нормативних актів про охорону праці (крім порушень передбачених частиною 6 КпАП);
- несвоєчасне інформування про нещасні випадки на виробництві та професійні захворювання.
Кримінальна відповідальність настає за порушення вимог законів інших нормативно-правових актів з охорони праці. Суб’єктом кримінальної відповідальності з питань охорони праці може бути будь-яка службова особа підприємства, установи, організації, власник підприємства чи уповноважена ним особа. Кримінальна відповідальність за порушення правил охорони пpaцi передбачена статтями 271 – 275 Кримінального Кодексу України.
Для уникнення відповідальності, яка передбачена за порушення вимог законодавства з охорони праці, на кожному підприємстві повинні бути створені умови праці відповідно до нормативно-правових актів та забезпечено додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці.
Страховий експерт з охорони праці сектору профілактики страхових випадків Біловодського відділення управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Луганській області - Сокирка О.І.
