В українському орнаменті – побажання миру для Марківщини
В День вишиванки представники вільної марківської громади долучились до збереження давніх народних традицій створення та носіння етнічних вишитих українських речей. Для цього зібралися в Координаційному центрі Марківської селищної військової адміністрації в Києві.
На нерозривності минулого та майбутнього, що є одним з сенсів нашого життя, наголошував начальник Марківської СВА Олександр Череватий.
З традиціями Дня вишиванки познайомила в.о. завідуючої бібліотеки імені М. Дубова Оксана Салманова. На притаманних Луганщині рисах вишитого коду нації зупинилася начальник відділу культури, національностей, релігій та туризму Ольга Стрижаченко.
Відомо, що вишивки нашого регіону мають переважно рослинні орнаменти. Особливістю луганських витворів є поліхромні орнаменти, виконані хрестиком, грубою ниткою, завдяки чому створюється враження рельєфності. Здавна у нас вишивали хрестиком та гладдю.
Як свідчать архівні матеріали, у другій половині ХІХ століття на Слобожанщині, зокрема в Старобільському повіті, був жіночий монастир, який мав великий дохід від «... виготовлення черницями різ для церков та вишивання золотом і сріблом...».
Елементи вишиванки обов’язково були присутні і на різноманітних українських оберегах. Для прикладу організаторка заходу показала виготовлену з марківськими дітками ляльку-круп’яничку, в одязі якої теж простежується український орнамент.
У Марківській громаді клубом за інтересами з вишивки опікувалась народна майстриня Луганщини пані Ірина.
Вишитий одяг останнім часом набув неймовірної популярності як серед дорослих, так і серед дітей. Адже для кожного з нас вишиванка є символом духовності, тим, що надихає і об’єднує.
В якості підтвердження сказаного – демонстрація добірки архівних відео з найрізноманітніших мистецьких заходів Марківської громади. І знайомство з авторською піснею поетеси Ольги Стрижаченко як нагадування про те, що де б марківчан не закинула доля, завжди є стежки, які повернуть нас додому.
А ще учасники заходу залюбки попрацювали в творчій майстерні і на згадку про цей день виготовили колоритне намисто із тканини. Марківщина неповторна. Пам’ятаймо про це завжди і всюди!
