Лютий все ще триває. Тримаються українці. Бо це наша земля. Нам її боронити. Нам тут жити!
24 лютого. Це одна з дат, якими кровоточить наша Вкраїна. З тих, що вона записує в свою історію. Якими рухається до нашої незалежності та свободи. До Перемоги.
Другі роковини повномасштабного вторгнення жорстокого ворога на нашу землю. Десять літ нескінченної виснажливої боротьби за місцем під сонцем, за щасливе майбутнє українських дітей.
В наших серцях навічно ті, завдяки кому продовжуємо жити. Чиїм рідним залишається нетлінна пам’ять, безмежна любов в серці та вічний пекучий біль. Ми завжди їх пам’ятатимемо з глибокою вдячністю.
Й завжди пишатимемося кожним, хто докладав зусиль до наближення омріяного миру. І продовжує робити це надлюдськими зусиллями. Де б не був – на передовій чи в тилу.
Будьмо гідними захисників. Вірмо в них і в себе, в нашу країну. Люта зима скінчиться. Й будуть палкі зустрічі, на які чекає кожен. Бо українці на це заслуговують.
Слава Україні! Героям слава!
