Нашій Марківці – 335!
Точна дата заснування Марківки, що на Луганщині, невідома. Як і рік її утворення. За одними історичними даними це 1703-й. На пам’ятному камені на площі Спортивній значиться 1690-й. Відповідно до другої дати в 2020 році відзначили 330-літній ювілей Марківки. Її іменини приурочено до Дня Святої Покрови.
Для залюблених в рідне селище – невеличкий екскурс в її історію на основі інформації в інтернет-мережі.
Історія в фактах і легендах
Про давнє заселення цієї території свідчать виявлені поселення епохи пізньої бронзи (кінець ІІ тисячоліття до нашої ери). Отож, спочатку це було безіменне поселення вихідців з Чернігівщини і Полтавщини.
Ймення Марківка пов’язують з легендою про козака Марка – захисника українських земель. З цим персонажем пов’язують і назву «Кулинина могила» – узвишшя на околиці поселення, звідки Кулина виглядала Марка та їхніх синів, що пішли на війну. З того пагорба дійсно видно ген-ген.
Втім, чи не кожне узвишшя, котрим оточена Марківка, є своєрідним споглядовим майданчиком, справді ж, марківчани?
Відомо місцевим і про споконвічне заняття поселенців, яке не змінилося протягом понад трьох століть – землеробство. Любов до землі в наших людей поза часом і відстанями.
Майже третю частину історії Марківки та місцевої громади закарбовано в районному часописі. Реалії, ідеї, плани, трудові й військові подвиги – все через призму життєвих подій. Написане пером, за народною мудрістю, не вивезеш і волом. Це також наша спадщина.
Бренд громади – цибуля
В 1907 році бідняк Аврам Онопрієнко виростив щедрий її врожай. 50 вінків цієї городини придбав у нього лікар Зайцев і повіз до Парижу на сільгоспвиставку. Марківська цибуля набула світової слави. її експортували до Англії, Німеччини.
Від її реалізації селяни мали неабиякі прибутки. Відомо, що фунт цибулі коштував 2-3 копійки, а пуд 40 копійок – пристойні гроші на той час. Жартома марківчани називали цибулешниками зі зрозумілих причин.
А в 2020 році цей овоч став впізнаваною частиною логотипу Марківської громади. Крім цибулі він містить зображення не менш знакових для місцевих жителів сиру та бабака.
А що для вас Марківка, дорогі земляки? Пишіть в коментарях. І пам’ятайте: ми сильні, доки разом. Навіть якщо за сотні, а то й тисячі кілометрів від рідного селища.
Фото Володимира Безсонного
Зі святом, люба Марківко! Зустрінемось!
