Національний день молитви в Україні. Марківчани розкидані по світу. Але не роз’єднані. Молилися разом зі всією країною
Відстані, які війна проклала між земляками, – ніщо у порівнянні з силою щирої молитви. Вона об’єднала сьогодні жителів Марківської громади на захід під назвою «Голоси молитви: лютий, що триває».
До онлайн-зустрічі доєднався ветеран війни, офіцер запасу, лейтенант капеланської служби, бригадний капелан 111-ї Луганської бригади Євгеній Глиняний. Він є пресвітером Харизматичної Євангельської Церкви України. Ніс службу від початку повномасштабного вторгнення. Має численні відзнаки й нагороди. Торік був звільнений у запас, але лишається військовим капеланом-волонтером і продовжує їздити на фронт із допомогою для захисників та захисниць.
Також в заході брав участь військовий капелан 29 окремого інженерного батальйону Євген Кононов. Священнослужителі, як ніхто інший, знають про молитовний захист бойового духу бійців.
– На фронті воїн думає не про себе – про родину, дім, Україну. Силу йому дає усвідомлення, що його чекають рідні та близькі, – ці слова пана Євгенія знайшли відгук в кожному серці, очі наповнилися сльозами вдячності.
З глибокою шаною і скорботою за полеглими військовослужбовцями, загиблими цивільними співвітчизниками завмерли в хвилині мовчання учасники заходу.
Спільну думку присутніх висловив начальник Марківської селищної військової адміністрації Олександр Череватий:
– Забрати землю, окупувати населені пункти – це все, на що здатен ворог. Та зламати дух українців йому не під силу. Сутність нашого народу – безмежно любити Батьківщину, чинити шалений спротив окупантам, відстоювати своє. Цього не відібрати нікому!
Маємо спільну мрію: жити у вільній мирній країні. Дочекатися кожного і кожну з поля бою. Закарбувати в пам’яті імена всіх, хто став Янголом. Повернутися туди, куди щодня нестримно лине душа. З цим сьогодні зверталися до Всевишнього марківчани.
