«Благословенна нитка пам’яті, зелені трави надії: Схід та Центр у єдиному колі»
Захід під такою назвою об’єднав сьогодні мешканців релокованої Марківської та Дмитрівської, що на Київщині, громад в Координаційному центрі
Спілкування поза бар’єрами
Кожен захід, який відбувається на базі Координаційного центру Марківської селищної військової адміністрації, є доступним для представників всіх категорій зареєстрованих тут внутрішньо переміщених осіб.
Відстані, котрі пролягли між земляками через війну й тимчасову окупацію Луганщини, не є перешкодою для щирого спілкування та теплих розмов. Сьогоднішня зустріч – не виняток, адже вона відбулася в змішаному форматі, що дало змогу почуватися в єдиному колі по обидва боки моніторів. В Україні триває Тиждень безбар’єрності й ми продовжуємо доводити: бар’єрам – не місце в сучасному суспільстві.
Традиції, що об’єднують
Співпраця між Марківщиною та Дмитрівщиною, в тому числі й в сфері культури, відбувається в межах Національного проєкту «Пліч-о-пліч: згуртовані громади». Відносини між ними давно пережили суто ділові. Це вже усталені дружні стосунки між спільнотами, котрі ревно бережуть українську культурну спадщину своїх регіонів, пропагують народні звичаї та активно обмінюються досвідом.
Дмитрівці сьогодні ділилися з учасниками заходу історіями своїх перших вишиванок, розповідали про сімейні обряди створення вишитих поколіннями оберегів, втаємничували в традиції клечаної неділі, яка відзначається українцями на Трійцю.
Марківчани й луганці підхопили цю естафету спогадів, мрій про мирне майбутнє, надій на щасливе майбутнє рідного краю. Разом палко бажали тим, хто наближає ці сподівання зі зброєю в руках, потужних янголів-охоронців.
На честь глибокої шани до воїнів та з вірою в щасливе майбутнє здійняли символічний «Прапор Перемоги: від Марківщини до всієї України». Він подорожує населеними пунктами вільної країни, на ньому з’являються побажання марківчан, котрим вони пророкують збуття.
Лунали й зворушливі поетичні рядки. Під теплу дружню розмову руки земляків у Координаційному центрі натхненно впліталися у вінки-обереги запашні трави.
Цю націю годі зламати! В неї за спиною – сила поколінь, в руках – міць здатних на подвиги в ім’я життя сучасників, попереду – щасливе майбутнє. Віримо. Переможемо!
